Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра електронних обчислювальних машин Звіт про виконання лабораторної роботи № 5 з курсу „ Технологія виробництва та конструювання комп'ютерів ” Тема: Розрахунок теплового режиму герметичного комп'ютерного блока. Виконано: студент групи КІ-3 Львів – 2004 Мета роботи:  навчитись розраховувати тепловий режим герметичного комп'ютерного блока. Вхідні дані: Частина 1: Розрахунок температури корпуса При нормальному атмосферному тиску, для корпуса із розмірами L х В х Н, зв'язок між потужністю Р і середньою температурою перегріву поверхні корпуса виражається рівністю: P= tk  k де: tk = tк - tс — температура перегріву; tк — температура корпуса; tс— температура навколишнього середовища; k — теплопровідність від корпуса в середовище, Вт/град. Теплопровідність корпуса визначається як сума теплопроідностей верхньої, нижньої і бокових стінок: к=кв+кн+кб; к=вSв+нSн+бSб де: в, н, б — повні коефіцієнти тепловіддачі верхньої, нижньої і бокових стінок корпуса відповідно, Вт/(м2 град); Sв, Sн, Sб - площа верхньої, нижньої та бокових стінок корпуса відповідно, м2. Повний коефіцієнт тепловіддачі і;-й поверхні рівний сумі конвективного коефіцієнта кі і коефіцієнта теплообміну випромінювання ві: і = кі + ві Коефіцієнт теплообміну випромінювання: ві = εвіf(tк, tс), де: f(tк, tс) — функція температури одиночного блоку, рівна:  EMBED Equation.3 
 εві — приведена степінь чорноти і-ї поверхні. Значення коефіцієнтів ік визначаються по формулам: а) Для горизонтальної поверхні, що розсіює тепловий потік вверх:  EMBED Equation.3 
 де: lmin — менший розмір поверхні корпуса, м; А2 —коефіцієнт, що залежить від фізичних параметрів повітря, значення якого береться із довідкового матеріалу. tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта А2 і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища: tm=0.5(tk+tc); b) Для горизонтальної поверхні, що розсіює тепловий потік вниз:  EMBED Equation.3 
 с) Для вертикальної поверхні висотою Н, м:  EMBED Equation.3 
 Задавшись температурою tкі, на основі вище описаного ходу обчислень, вираховують Р1. Таким чином координати першої точки теплової характеристики є (Р1;tk1). Аналогічним чином, задавшись другим значенням температури корпуса tk2, знаходимо тепловий потік P2, що розсіюється корпусом при температурі tk2, отримавши координати другої точки теплової характеристики корпуса (Р2; tk2). Третьою точкою служить початок координат. Дальше по цим точкам будують графік теплової характеристики корпусу P=f(tk). За допомогою цього графіка знаходять для заданої потужності Р перегрів корпуса tk1. Розрахунок: Задамось температурою. tk1 = Р/(9 Sk) Знайдемо загальну площу поверхні: Sk = 2(0,36*0,3 + 0,36*0,12 + 0,3*0,12) = 0,3744м2 tk1=Р/(9 Sk)= 75/(9*0,3744) = 22,3°С tk1 = 62,3°С  EMBED Equation.3 
 tm=0.5(62,3 EMBED Equation.3 
+40 EMBED Equation.3 
)=51,1C А2 вибираємо рівним 1,32 Конвективні коефіцієнти:  EMBED Equation.3 
 EMBED Equation.3 
  EMBED Equation.3 
 EMBED Equation.3 
  EMBED Equation.3 
 EMBED Equation.3 
 Повні коефіцієнти тепловіддачі: в = 7,27+ 6,34 = 13,61  EMBED Equation.3 
 н = 7,27+ 3,42 = 10,69  EMBED Equation.3 
 б = 7,27+ 4,88 = 12,15  EMBED Equation.3 
 Sв = Sн = 0,108 м2 Sб = 0,1584 м2 к = 13,61·0,108 + 10,69·0,108 + 12,15·0,1584 = 4,55 EMBED Equation.3 
 P1 = 22,3 · 4,55 = 101,47 Вт Задамось температурою tk2=tk1·P/P1=22,3C ·75/101,47 = 16,48C (tk2 = 56,48C)  EMBED Equation.3 
 tm = 0,5(56,48+40) = 48,24C А2 вибираємо рівним 1,33  EMBED Equation.3 
 EMBED Equation.3 
  EMBED Equation.3 
 EMBED Equation.3 
  EMBED Equation.3 
 EMBED Equation.3 
 в= 7,08+5,79 = 12,87  EMBED Equation.3 
 н = 7,08+3,12...